© Марченко В.Б., 2025
ХОЧЕТЕ БУТИ ПСИХІАТРОМ - ВИВЧАЙТЕ ПРАВО
Чи може художня
форма трохи привідкрити завісу психіатрії, – таким був мій наївний інтерес до цієї книжки.
Теоретично може й може, але не цього разу, – таке було забігаючи наперед,
підсумкове враження. Водночас, несподівано автор «психіатричної» книжки
виявився досить добре обізнаним із судовими змаганнями. Чого не скажеш про його
пізнання у сфері дії комп’ютерних вірусів.
Марк Фішер – це псевдонім Марка Андре Пуассана, письменника із канадського Квебеку. Хтось може назвати його роман кухонним чи жіночим детективом, і доля істини у цьому може бути. Але
зроблено це досить професійно, за кращими канонами жанру. У хепіендовій
кінцівці ви не сумніваєтесь жодної миті, і тим не менш, з інтересом дочитуєте
до останнього рядка.
Під «психіатричним»
заголовком автор замахнувся сплести воєдино психіатричний, романтичний і
детективний сюжети. Та саме психіатрії виявилось найменше у цьому коктейлі,
хіба що легкий аромат. Структуру «напою» автор наповнює легкими елементами
трилера і мелодрами, однак не надмірно, відчуття реальності у цілому вас не
полишатиме.
Водночас, у
такому жанрі важко уникнути схематизму, шаблонних інгредієнтів. Зокрема, автор
намагається розіграти карту амнезії. Сто років назад цим можна було дурити
голову простуватому обивателю. Але як це зробити сьогодні? І автор знаходить
дотепний трюк – він придумує неіснуючий препарат під назвою «мнемоніум», який нібито
здатен стирати певний відрізок у пам’яті людини.
Ще один прийом
із минулого, але також адаптований до сьогодення. Легке двійникарство – одна з
героїнь схожа на загиблу дружину героя, а обидва їх обличчя – наче сестри
Клаудії Шифер, якщо хтось ще пам’ятає, хто це. Ймовірно книга писалась у ті
часи, коли незабутня фотозірка 90-х була у всіх на добрій пам’яті.
Тож, якщо ви не беззастережний фанат психіатричної науки і не надто прискіпливий комп’ютерний хробак, у вас є добра нагода натрапити на цілком пристойну судову історію.
© Марченко В.Б., 2025
Немає коментарів:
Дописати коментар