Думаю ця книжка складається
з 2-х частин. Перша – романтична, друга – трилерна. Перша на початку може навіть збентежити вас. А
згадайте, коли востаннє таке було? Проникливий стиль може зворушити вас,
спонукати згадати про свою душу, а можливо, навіть і поговорити з нею.
Часом
трапляються тексти, які можуть настроїти вас на внутрішній резонанс. Це не
завжди спокій, але певний баланс, стан, у якому вам комфортно. Він може
спонтанно виникнути і так само випаруватись, і ви можете не помітити, від чого те сталось. Схоже,
Хартові тексти на початку справили на мене таку магію.
Подумалось, – ти
ба, ніби та ж сама зайорзана історія, – про кровожерних маньяків, але написана
майстром слова, яке заворожує. У першій частині оптика його повістування більше
наближена до землі і внутрішнього світу героїв.
На жаль, вся ця
чарівність розвіюється у трилерній частині. За великим рахунком книга про
цінності, сім’ю, братів, батьків і дітей, відвагу, справедливість і т.п. речі. Тут фігурує і маловідома сторінка В’єтнамської війни. Але
як ти сьогодні все це продаси інакше, тільки як через трилер? Тож автор у цій
другій частині викручує такі фантастично-казкові
траєкторії, десь на межі з пародією, що витримати їх вдається хіба на заряді
від першої.
Тож, якщо хочете
погарцювати на американських гірках «Чужої волі» Джона Харта, – тоді
вам сюди.
Немає коментарів:
Дописати коментар