Після успіху своєї першої книжки Ремарк, імовірно, пожалкував, що зарано поховав військову тему разом із її героєм Паулем Боймером. Та з іншого боку, "Західний фронт" все ж безповоротно зазнав перемін. Як би там не було, а всяка війна рано чи пізно закінчується, і її солдати повертаються у свої домівки до мирного життя. І це продовження історії, яку письменникові нема шансів оминути увагою. Тож у поведінці і думках нового Ремаркового героя ми відчуваємо все того ж Пауля, хоча звати його тепер Ернст.
Як фізично вижити у спустошеній повоєнній Німеччині і де
взяти моральні сили, – головне питання, яке має вирішити Ернст і його товариші.
Не всім пощастило знайти відповідь. На межі був і Ернст. І коли здавалось вже
нема за що зачепитись і куди прихилитись, героєві вдається піймати промінь
надії. Вчителювання у школі, яке він спочатку кидає, але потім повертається, бо
раптом усвідомлює, що це те місце, де можна зростити нове покоління, яке не
допустить повторення трагедії війни. Що з того вийшло, - ми знаємо з історії.
Але то трапиться згодом, а тоді та надія дала героєві сили для виживання.
А з історії ми знаємо, що всупереч Ремарковому заклику,
Німеччина обрала інше Повернення, аніж те, до якого її хотів навернути письменник у своєму романі.
Можливо, війни трапляються знову та знову лише тому, що одні ніколи не можуть до кінця відчути страждання інших.
**>27/03/2023 22:01, 38.86%, /
Секунду вона пильно дивиться на мене:— Ти справді іноді дивний якийсь.
Наспівуючи, вона бігом спускається дорогою.
**>27/03/2023
22:10, 39.36%, /
Краще б ми зовсім не зустрічалися: зберегли б принаймні добрі спогади.
**>27/03/2023
22:10, 39.37%, /
Відчуженість перемагає. Усе, що пов’язувало нас, втратило силу, розпалося на дрібні індивідуальні інтереси.
**>28/03/2023
21:58, 40.87%, /
Є тільки один вид боротьби: це боротьба проти брехні, непослідовності, компромісів, пережитків!
**>30/03/2023
21:20, 42.33%, /
На що перетворюються з роками хороші учні! У тепличній атмосфері школи вони квітнуть коротким цвітінням пустоцвіту, а потім назавжди вгрузають у болото посередності й бездарності. Своїм рухом уперед світ зобов’язаний лише поганим учням.
**>30/03/2023
21:24, 42.44%, /
чи не дало б навчання кращі результати, якби вчителі ставилися до учнів більш по-товариськи, думаю я? Не знаю, не знаю. Такий підхід, можливо, покращив би стосунки, дозволив би уникнути деяких проблем. Але, по суті, це був би самообман. Я з власного досвіду знаю: молодь прониклива й непідкупна. Вона тримається згуртовано, утворює єдиний фронт проти дорослих. Вона не знає сентиментальності; до неї можна наблизитися, але влитися в її ряди не вдасться. Вигнаний із раю в рай не повернеться. Існує закон вікової різниці.
**>30/03/2023
21:43, 42.49%, /
Вихователі, яким здається, що вони розуміють молодь, — це мрійники. Юність зовсім не хоче, щоб її розуміли, вона хоче одного: залишатися собою. Дорослий, який занадто завзято нав’язує їй свою дружбу, так само смішний у її очах, як у випадку, якби він начепив на себе дитячий одяг. Ми можемо відчувати те саме, що й молодь, але молодь не відчуває того, що ми. У цьому її порятунок.
**>31/03/2023
20:53, 44.18%, /
Ми
з ним абсолютно різні люди й досі знаходили спільну мову тільки завдяки тому,
що між нами взагалі не було жодних стосунків.

Немає коментарів:
Дописати коментар