О. Гордієвський потомствений гебіст і один з найцінніших перебіжчиків британської Мі-6. Був викритий американським зрадником із ЦРУ Джеймсом Олдрічем. Але з допомогою британців йому вдалося вислизнути з-під самого носа Луб'янки. Відразу після втечі у 1985 р. був засуджений в СРСР до страти. Цю автобіографічну книгу він випустив у 1995 р.
Надав британцям масу матеріалів як щодо діяльності ПГУ КГБ за кордоном, так і щодо таємних аспектів внутрішньої і зовнішньої політики СРСР. Чим суттєво допоміг Заходу у визначенні його політики щодо СРСР на етапі т.зв. перестройки і подальшого розпаду. Неодноразово зустрічався і консультував Маргарет Тетчер та Рональда Рейгана.
Мотиви зради виглядають як ідеалістичні. Гордієвський відмовився брати винагороду за роботу на Мі-6. Однак не виключено, це був далекий розрахунок, оскільки він розумів, що рано чи пізно йому доведеться просити притулку у британців. Його критика радянського ладу переважно стосується нездатності совєтів налагодити комфортне життя для людей. Звірствами сталінського режиму схоже він переймається менше. Як вирішальний аргумент він називає вторгнення СРСР у Чехословаччину у 1968 р. Та все ж значно більше він захоплюється комфортом життя у західних країнах.
Часом судження Гордієвського справляють враження поверхових, наївних, а в чомусь навіть примітивних. Так, його оцінка ролі Горбачова базується переважно на на його т.зв. "южнорусскому" акценті, що на думку Гордієвського свідчить і про обмеженість генсека у цілому. І загалом людей він переважно оцінює за критерієм інтелігентності, культурності, в його розумінні, особливо включаючи правильне писання і говоріння. Звинувачує КГБ у руйнації його сімейного життя, хоча при цьому визнає, що дружина Лейла використала його, щоб перебратись на Захід, а потім кинула його.
Немає коментарів:
Дописати коментар