Клод Штайнер - правовірний учень Еріка Берна, полум'яний послідовник його вчення про ТА. Людина живе стільки, скільки записано в її сценарії, - казав Берн. Штайнер каже, що Берн так і не розгадав свого сценарію, який у підсумку і надірвав йому серце. Виходить, Берн сам не зміг себе вилікувати за допомогою свого ж винаходу. Помер у 1970 у віці 60 років від серцевого нападу. Штайнер помер у 2017 у віці 83, хоча обіцяв дожити до 90. Якщо сценарій неможливо змінити, то у чому сенс ТА? Явно, щось тут не все гаразд із усіма цими психоаналітичними теоріями і практиками. Поки-що.
Штайнер відкидає всякі діагнози на рахунок психічних розладів, відкидає їх класифікації як хвороб. Ні маніакально-депресивного синдрому, ні шизофренії, ні параної, - нічого цього немає, - каже він, - це все вигадки психіатрів. Цих садистів, які калічать людей електричними розрядами. Але якщо немає психічних хвороб і розладів, - то що тоді є?
Відповідь Штайнера така - ніяких психічних розладів не існує, а є лише деструктивні родительскі заборони і неправильні прийняті на їх основі дитячі рішення. Як це уявити? Припустимо, ви відчуваєте, що 1) щось не так, щось треба міняти, - тобто, є певні симптоми, 2) необхідно зрозуміти причини, пояснення цьому, 3) щоб досягти змін вам потрібні певні способи, інструменти, техніки. Уявімо, що цей симптом, - не дай бог, - Алкоголізм. За Штайнером Алкоголізм - це Родительская заборона "Не пити" (тобто, можна тільки пити). Отже треба дати дозвіл "Не пити". Що Штайнер і робить на своїх семінарах. За допомогою команди "дозвіл" - "Не пити". І стверджує, що це працює.
Отже, що таке психіка людини за Штайнером? - Це Родительські Заборони і правильні або неправильні рішення, прийняті на їх базі у дитинстві. Але де та психічна субстанція, яка приймала ті рішення? Це не пояснюється. ТА передбачає укладання договору про досягнення психотерапевтичного резкльтату. Але де та відповідальна особистість яка буде його виконувати? Як відомо, ТА виділяє в структурі психіки 3 т.зв. Его-стани - Родитель, Дорослий і Дитя. Тож, хто із них? Але хто з них відповідальний за прийняття Дитячих і виконання дорослих Рішень? - Теорія замовчує.
Головний Ключ ТА - аналіз транзакцій Особи з іншими Людьми. На їх основі ТА-шники визначають домінуючу динаміку Его-станів клієнта. А ще види Ігор, якими він реалізує свій Пекельний Сценарій. Значна увага надається Інтуїції терапевта. Користуючись інтуїцією аналітик має визначити зі слів клієнта який у того образ свого дитячого Его (дитячого, - бо цей Образ походить з Дитинства). Це дещо схоже на центральне поняття М. Мольца - Образ свого я. Однак ця тема в ТА не має свого розвитку. І в цьому, на мій погляд, головний провал системи ТА.
Особа змушена вдаватися до Ігор як до компенсації своїх негараздів, а не від хорошого життя. Простою забороною Ігор неможливо відновити особистість.
ТА-тисти видають симптоми за причину психічних розладів. Перекоси, застрявання в Его-станах, відігрування Сценаріїв через рольову динаміку Переслідувач - Спаситель - Жертва - це все наслідки відсутності у Особи власного Я-стрижня. ТА-корекція - це лише косметика, яка не лікує головну причину - Зламаність Свого Я, відсутність відчуття Себе, Свого Я, Образу Свого Я, - про що свого часу писав Максуел Мольц. Саме деформація Образу свого Я веде до перекосів як у відносинах, так і у власному самосприйнятті. І здається транзактники цього не помічають. У кращому разі ТА дозволить покращити відносини чи позбутися якоїсь шкідливої звички. Однак не склеїти особистість.
Дитя із зламаною Особистістю потрапляє у вічні перегони по Замкнутому колу від Непокірного Дитяти до Безапеляційного родителя (мамки) і у зворотному напрямі, - все це у рамках своєї душі, звичайно. Схема походження цього сценарію стандартна - пуританська надвимогливість Батьків, Зламане Дитя, Непокірна Амбітність і Честолюбство, які врешті породжують Галюційно-Ілюзорний Образ Справедливого і Всемогутнього Ідеаліста, який змінить Несправедливий Світ. Але доля цього Всемогутнього завжди та сама - підрив власного здоров'я.
Зламана Особа постійно циркулює у замкнутому алгоритмі - імпульс страху - реакція залатування страхової пробоїни - наступний імпульс страху і тд.
Батьки теж по суті є жертвами попереднього сімейного репресивного циклу. У термінах ТА саме злякане дитя родителя стає справжнім, фактичним вихователем дитини. Це і є розгадка сімейної карми?
Одне з центральних понять ТА - т.зв. Поглажування. Цей термін мене завжди збивав з толку. В оригіналі це "stroke". У нього, як завжди, ціла купа перекладів. Останній із цієї купи - поглажування. Перші - це інсульт, помах, удар, прийняття. Скоріш за все, Е. Берн мав на увазі щось схоже на Знак Уваги, вияв прийняття-сприйняття, визнання, контакт, дотик. Такий Знак може бути як позитивний, так і відверто недружній. Невідомий першоперекладач збочив сутність поняття, чим фактично перегородив дорогу до його розуміння. Думаю, термін погладжування треба замінити на адекватний типу контакт, дотик, визнання.
Термін сценарій також на мій погляд, є невдалим. В оригіналі - це script, який перекладають і як сценарій, але також і як рукопис, і як почерк. Саме останні два варіанти, думаю, більш адекватні. Особа веде свою лінію життя своїм почерком, творить свій життєвий рукопис. А Сценарій - це щось наперед чітко визначене. Наперед визначеним дійсно є життєвий почерк, критерії за якими особа рухається по життю, веде свій рукопис. Дитя дійсно приймає Базові Рішення, які виконують функцію Критеріїв його Руху по Життю. Ці критерії дійсно прогнозують, певним чином детермінують картину його подальшої долі, як наслідок прийняття цих рішень. Але навіть за таких умов конкретний життєвий сценарій не є наперед визначеним. Тому точніше було б вживати терміни життєвий почерк, рукопис, але не сценарій. До речі, відомий ТА-шник Гулдінг взагалі не вживає термін сценарій, а лише рішення.
Термін Великий Свин, як образ репресивного Родителя у структурі Дитячого Его-стану особи, думаю теж невдалий. Він не відображає підлуватої, імітаційної і марнославно-порожньої сутності цієї складової Дитячого Его-стану. Точніше було б щось на зразок Нікчеми.
Окремо треба звернути увагу на конспірологічні замашки Штайнера. У нього про це цілі теорії. Ось теорія змови проти поглажування (тобто, контактів). По-моєму, вона виглядає як якась дешева конспірологія. Батьки і суспільство у цілому змовились, щоб залишити дитину без любові, без розуму і без радості. Ще один інструмент і зброя в руках злотворних батьків-змовників - це статеворольове програмування. До всього, ніколи не знавший духу радянської казарми, Штайнер переконаний, що вся біда його суспільства від конкурентності і індивідуалізму. У цій частині теорія Штайнера нагадує спробу соціального інжинірингу. У термінах ТА, люди рідко бувають особистостями, а переважно грають ролі. Штайнер схоже намагається грати роль психотерапевта-Спасителя.
Незважаючи на відсутність базової цілісності, ТА дає чимало влучних спостережень. Зокрема, це двокоміркова матриця типу "Я-в-порядку - Ти-в-порядку", динаміка Его-станів і ролей, гіпнотичний ефект послання через третю особу тощо. Плюс ще одне велике відкриття - виявляється Серцевина Особи за ТА - це Дитя із Структурою Ро/Дт, - Др/Дт, - Дт/Дт. Де Ро/Дт - це і є той Великий Свин - Нікчема, Др/Дт - це т.зв. Маленький Порофесор, а Дт/Дт - це т.зв. Безпосереднє Дитя. Ще Штайнер оперує поняттями "центрування" особистості, однак лише як психічне самовідчуття фізичного стану.
Немає коментарів:
Дописати коментар