Читачам до 60-ти краще не заглядати до цієї книжки. За постшістдесятників можна бути спокійним - їм вже просто не до того. Не знаю напевно, чи був автор наркоманом, але у тому, що це було написано під кайфом, - мало сумнівів.
Якщо спробувати визначити цей твір, не виходячи за рамки психічної норми, - то може вийти щось на зразок "Сюрреалістичний опис українського гріхопадіння". Вихопити тут якийсь сюжет - нереально. Можливо у задумі автора це була боротьба зла із добром. Яка закінчилась чим? - важко сказати. Зло не виграло. Але і не програло.
Герої постійно блюють, трахаються, нюхають порошок, п'ють віскі, ну а цигарки з рота у них просто не випадають. Де тут реальність, де марево, де сон, де явність - без кайфотрону не розберешся.
Хто головний герой? - підозрюю, що це лікар-криміналіст Лукаш. Він збудував трупарню замість церкви, як початково планував. Що напевно має свідчити, що у повернення до Христо-заповідних витоків він уже не вірить. Замість людей він спілкується із трупами. На світ виглядає лише вряди-годи. У тому спілкуванні йому вдалось настільки завоювати довіру жмуриків, що вони йому нашіптують, хто, де і коли перекинеться наступним. Тож у Лукаша надійні зв'язки із потойбіччям.
Якийсь критик-розумака скаже, що Лукаш намагається вхопитися за життя, коли навколо все рушиться - церква, мораль, подружнє життя,... І єдине, що залишається стабільним - це смерть, якій він і служить у своїй трупарні... Можливо це й так, але є одне "але". Лукаша тягне до живого життя. Будете сміятись, - але Лукаш намагається знайти смисл життя у стосунках із жінками. Звичайно ж це не дружина, яка виявилась збоченим дияволом. Це малолітка Софія, яка хоч вже і встигла пройти 7 кругів пекла, - та змогла запалити у Лукашевій душі вогник надії. Оце і вся філософія. Тобто, ніякої філософії, звичайна банальність.
Чи є хоч одна причина, щоб прочитати цю книжку? - якщо і так, то це образність мови автора. Вона зашкалює. Просто нема з чим зрівняти. Такого образного фейерверку у прозі мені ще не траплялось.
І наостанок, та Софія виявилась Лукашеві ... донькою. Чи я щось переплутав?
Немає коментарів:
Дописати коментар